Реферати українською » Социология » Релігія як соціальний феномен

Рекламний блок

Рекламний блок

Рекламний блок

Український реферат Релігія як соціальний феномен

 

>Оглавление

Запровадження

Предмет і той соціології релігії

Визначення релігії

Визначення релігії. Різні підходи

Основні соціологічні теорії релігії

>Социопсихологические теорії

>Интеграционистские теорії

Теорії соціального зміни

>Конфликтологические теорії

>Неоеволюционистские теорії

Соціальні функції релігії

>Сакрализации культурних цінностей

Укладання

Література

Запровадження

Хто володіє наукою і мистецтвом, той володіє, і релігією; хто позбавлений їх обох, тому залишається релігія. (І.В. Гете).

Релігія - невід'ємний елемент духовної культури будь-якого суспільства, одне з найважливіших універсальних соціальних інститутів людства, котрий надав значний вплив перебіг його цивілізаційного розвитку.

Сьогодні секуляризація є характерною рисою сучасного суспільства. Традиційні релігійні символи й цінності що неспроможні виконувати, як раніше, функцію сили, здатної об'єднувати суспільство, відтепер визначальна роль у вирішенні проблем належить науці, і сучасних технологій. На момент існують різноманітні погляду розуміння про причини і наслідків даного соціокультурного феномена. Отже, одні соціологи, і обгрунтоване, вважають, що секуляризація є незворотної ситуації, який, своєю чергою, неухильно веде до зменшення сфери, дії релігії,прогрессирующему її занепаду, а перспективі - зникнення. І коли звернімося минулому, то побачимо, що остаточно практично кожна велика соціологічна теорія релігії представляв у ролі підсумків свого аналізу прогноз про подальших долях релігії, за яким остання рано чи пізно втратить свій вплив суспільстві. Такі, наприклад, теорії Конта, Маркса, Вебера.П

о-мнению інших дослідників, секуляризація означає, і дуже цікаво, - лише видозміну соціального мовлення релігії, на змінуизжившим себе формам прийдуть нові, і релігія продовжуватиме існувати.

Найбільш безпосередньо на релігію впливають зміни у політичного життя, економіки, галузі, моралі. Сучасні дослідники соціології релігії вважають, що питання про майбутнє релігії одна із аспектів питання про майбутнє всього людського співтовариства, отже, крім іншого про те, що несе собою процес глобалізації, і це, безсумнівно, робить вивчення у області соціології релігії особливо актуальним. Якщо ми припустимо, що теорії Конта, Маркса, Вебера були хибні і релігія вічна, то постає запитання: могли чи класики соціології помилятися у прогнозах? Або, то, можливо, релігія продовжує існувати тільки завдяки кон'юнктурним чинникам, що підтримали її тимчасово, але зотменивших дію більш фундаментальних, у яких і будували песимістичні прогнози у майбутнє релігії? І якщо краще релігія зберігається сьогодні у невпізнаннопоменявшемся світі, то якому вигляді й якою ціною?

Як одне із соціальних інститутів, будучи частиною цього суспільства, які забезпечують виконання життєво важливих йому функцій, приміром,смислополагания й комунікації, релігія змінюється разом зі зміною всієї соціальної системи. Будь-яке соціальне зміна означає криза котрі переживають трансформацію структур. Криза в релігійної сфері видається дуже болючим через неї специфіки, особливої гостроти конфліктів, пов'язаних із переглядом традиції. Отже, тут ще одне важливе потреба у дослідженнях у області соціології релігії, особливо ж тих функцій, яка остання виконує на суспільстві. Пояснимо наш висновок наступних прикладах:

1. Релігійність у Росії кінці XX - на початку XXI в. характеризується підвищеним динамізмом, суперечливістю що відбуваються у ній процесів; тенденції її її подальшого розвитку важко передбачити. Сучасна соціально-політична обстановка у Росії тісно пов'язана з світоглядними орієнтаціями її громадян, з широко обговорюваними у суспільстві проблемами релігійного відродження країни й міжконфесійних взаємовідносин православ'я та інших релігій, складових невід'ємну частину історичної спадщини Росії. Будучи істотним чинником суспільного і духовного життя, релігія стала предметом досить глибокого наукового, соціологічного вивчення.

2. Релігія отримала сьогодні можливість розпочати діалог із світом, долі якого залежить від моральної спроможності людського співтовариства перед завдань, які ним глобальних проблем. Такий діалог уможливлює та обставина, що у основі своїй культурні цінності, розділяються більшістю сучасних релігій, - це такі загальнолюдські цінності, як любов, світ, надія, справедливість. Однак політична, соціальна, і культурна спрямованість конкретних релігій і релігійних рухів дуже різна, саме:

З одного боку, спостерігається орієнтація відродження традиційних цінностей як на виклик сучасності, політичну нестабільність і соціальні потрясіння. Схильність певних верств населення традиційним формам релігії, як можна дивитися з прикладу ісламського фундаменталізму, є на хворобливі процеси модернізації традиційних товариств. Релігія у вигляді символізує відданість своїх послідовників політичним чи культурним моделям минулого. Релігійний фундаменталізм в релігійному плані деструктивним. З іншого боку - релігійне свідомість, відкрите контактів із іншими релігіями (>межрелигиозному діалогу,екуменизму) і світському гуманізму. Ця тенденція співзвучна духу "планетарного свідомості", етики загальнолюдської солідарності, що долає ті традиції, які роз'єднують і протиставляють людей. Отже, сьогодні ми бачимо постійних громадських змін, соціальних трансформацій. Отже, соціальні функції, які виконувало певне соціальне явище, та й саме її поняття, піддаються змін. Релігія продовжує існувати в суспільстві, але наскільки сильне вона може на нього вплив, які форми придбав релігійний феномен за доби інформаційного нашого суспільства та глобалізації, як здійснюються функції релігії, і їх наслідки, - ось основний потреби, куди потрібно сучасному соціологу, сфера інтересів якого у сфері вивчення релігії.


Предмет і той соціології релігії

Соціолог у свого дослідження оперує релігією як соціальним феноменом, тобто у центрі уваги дослідника релігії перебуває передусім релігійна поведінка як особлива різновид колективного поведінки, як одній з різноманітних систем соціальних дій. Хоча соціологія і оперує індивідом, все-таки головними об'єктами її соціологічних досліджень є людські спільності та ті соціальні відносини, існування яких забезпечує підтримку різноманітних комбінацій взаємозалежних дій з членів. Предметом соціології релігії не єтоллько релігійні групи, їх створення і функціонування, а й релігійне свідомість і поведінку, релігійне відносини, релігійні організації та руху на їх взаємозв'язки як між собою, і коїться з іншими компонентами суспільства на контексті конкретних соціально-політичних реалій. Релігія розглядається і вивчається як один з автономних областей соціального життя, дослідників непокоять питання, як стають релігійними, як здійснюється підтримку відповідних зразків поведінки, але лише: вивчаються впливу зовнішніх чинників, таких, приміром, як економічних, правових, культурних, на діяльність релігійних груп, і поведінка релігійних людей, і навіть наслідки і на значення діяльності релігійних груп ще широких об'єд-нань і товариств, до яких належать. Отже, релігія сприймається як соціальна інституція, як комплекс зразків поведінки й взаємовідносин, досить внутрішньо пов'язаних і обумовлених, щоб обмежити їхню, з одного боку, з інших сфер соціального поведінки, з другого боку, і це менш важлива, - виявити релігійну мотивацію соціального поведінки, визначити вплив релігії інші сфери суспільної життя.

релігія соціальний цінність суспільство

Релігійне вплив на поведінка індивіда здійснюється системою вірувань, що включає у собі уявлення як про спільний порядку буття, а й слугує формуванням стійких настроїв і мотивацій. Слід зазначити, що релігійна поведінка як соціальне дію є дію цілком осмислене. Це означає, що основу соціальної дії с...


Страница 1 из 8 | Следующая страница

Теми рефератів: