Реферати українською » Журналистика » Телевізійні жанри в історії радянського та сучасного російського телебачення

Рекламний блок

Рекламний блок

Рекламний блок

Український реферат Телевізійні жанри в історії радянського та сучасного російського телебачення

 

>СОДЕРЖАНИЕ

 

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

ГЛАВА 1. Історичний розвиток системи жанрів вітчизняним телебаченням

1.1 Становлення телебачення у Росії

1.2 Поняття телевізійних жанрах

ГЛАВА 2. Особливості побутування різних жанрів на радянському й сучасного російського телебаченні

2.1 Специфіка телевізійних жанрів у СРСР

2.2 Жанрова система сучасного російського телебачення

>ЗАКЛЮЧЕНИЕ

ЛІТЕРАТУРА

 


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

 

Телебачення – це одне з найбільших явищ сучасності, котре об'єднало у собі передові досягнення журналістики, науки, мистецтва, науково-технічної думки, економіки.

У недавньому минулому загальна ідеологічна спрямованість телебачення відповідала курсу Комуністичної партії СРСР, але телебаченню, що є найсильнішим каналом впливу на силу його специфіки – єдності аудіо- і відеосигналу, – приділялася особлива роль: виховання совєтського люду на кшталт комуністичної ідейності і тієї моралі, непримиренності до буржуазної ідеології й моралі.

У порівняно невеличкий термін, що його «перехідним періодом», у вітчизняній системі телемовлення сталося дуже багато перетворень: телекомпанії було поділено на кшталт діяльності (на віщальні іпрограммопроизводящие); з'явилися нових форм власності (комерційне, телебачення); розвинулися нові функції телебачення, як, наприклад, електоральна чи функція управління громадською думкою; став новий для вітчизняної телевізійної системи мережевий принцип поширення програм; зросла кількість регіона

льної та місцевої мовників, змінилася специфіка їх програмної політики, яку великий вплив стали надавати федеральні телевізійні канали. Федеральні канал телебачення, такі як ГРТ («Перший канал»), РТР («Росія»), НТБ, проводять мовлення сьогодні попри всі регіони Росії, приваблюють велику аудиторію.

Нині з демократизації нашого суспільства та телебачення, останнє постійно вдосконалюється, вигострюючи свої методи лікування й прийоми, вже з урахуванням нових реалій. Російське суспільство вже більше десятиріччя організує свій розвиток за новими законам соціально-економічного устрою. У сфері системи коштів масових комунікацій відбулися зміни, з'явилися нові механізми взаємовідносин журналістики та інших громадських структур, змінилися роль і функції журналістики: вона живе і функціонує за умов конкуренції, ринкових відносин.

Отже, актуальність теми нашої курсової роботи обумовлена динамічним розвитком телебачення починаючи з радянських часів і з час, наслідком чого стане зміну жанрової структури.

>Методологической підвалинами написання нашої роботи послужили роботиЯ.Н.Засурского, Є.Г. Багіров,Р.А. Борецького, Л.Кройчика,Г.В. Кузнєцова,Е.П. Прохорова та інших., у яких розглядаються загальнотеоретичні проблеми засобів і основі яких слід класифікувати телевізійні жанри.

Дослідження таких авторів, якР.А. Борецький, А.Вартанов, В.В. Єгоров,Я.Н.Засурский,Г.В. Кузнєцов, А.Я.Юровский та інших допомагають виявити основні тенденції розвитку телебачення в історичному аспекті, його специфіку та роль суспільстві як соціального інституту.

Є.Г. Багіров у своїх працях проаналізував етапи становлення та розвитку вітчизняного телебачення, приділяючи увагу його жанровим і функціональним особливостям.

В.В. Єгоров у монографії «Телебачення між минулим і майбуттям» описує основні риси телемовлення сьогодні, тематику і жанри телебачення.

У багатьох робіт з теорії журналістики й масові комунікацій виявлено етапи еволюції вітчизняного телебачення, властиві сучасному періоду його розвитку. Так,Я.Н.Засурский аналізує стан вітчизняної журналістики в перехідний пе-ріод у відповідь етапи його розвитку, особливостях функціонування суспільстві, принципах взаємодії коїться з іншими суспільні інститути.

Дослідженню стану пострадянського державного телебачення присвячені публікаціїЛ.А.Ефимовой, М. Голованової, у яких піднімаються проблеми реорганізації телебачення, його незалежності він президентського диктату, свободи слова, обговорюються зміни, що відбулися державною телебаченні після 1991 року.

Мета роботи залежить від розгляді процесу формування та трансформації системи телевізійних жанрів у Росії радянський і пострадянський періоди.

Об'єктом дослідження є телевізійні жанри, а як предмет вивчення розглядається виявлення їх у різних історичних етапах.

Досягнення поставленої нами мети ми вважаємо необхідним позначити такі:

1. Визначити основні етапи розвитку вітчизняного телебачення;

1. Визначити поняття «телевізійний жанр», дати класифікацію телевізійних жанрів виявити їх відмінні риси;

3. Визначити особливості побутування системи телевізійних жанрів у радянський й пострадянське час.

Практична значимість нашої роботи у тому, що, викладений у ній, можна використовувати в практичної діяльності журналістів різних телевізійних каналів, соціальній та ролі підстави розробки навчального курсу по телевізійної журналістиці для студентів вузів. Деякі дані, які у роботі, можуть ввійти й у лекційні курси і спецкурси.


ГЛАВА 1. Історичний розвиток системи жанрів вітчизняним телебаченням

 

1.1  Становлення телебачення у Росії

 

Точкою відліку «народження» телебачення у Росії прийнято вважати таку дату: 30 квітня 1931 р. газета «Щоправда» повідомила: «Завтра вперше у СРСР проведуть досвідчена передача телебачення (дальнобачення) на радіо. З короткохвильового передавачаРВЭИ-1 Всесоюзного Електротехнічного інституту (Москва) хвилі 56,6 метрів передаватиметься зображення живого обличчя іфотографии»[1].

Після перших успішних дослідів прийнято рішення розпочати регулярне мовлення. З будинку Всесоюзного Електротехнічного інституту передавач перевезли до будинку № 7 по Микільської вулиці (до приміщення Московського радіовузла), і одну жовтня 1931 р. почалися регулярні звукові передачі усредневолновом діапазоні.

1 травня 1932 р. з питань телебачення показали невеличкий фільм, знятий вранці цього моменту на Пушкінській площі, на Тверській і Червоній площі. Цікаво зазначити, фільм був звуковий: було записано (на кіноплівку) голоси дикторів, які діяли того ранку радіопередачу свято. У 1932 р. телебачення показало фільм про відкриття Дніпрогесу: зрозуміло, показ відбувся тільки кілька днів післясобития.[2]

У грудні 1933 р. передачі «механічного» телебачення у Москві було припинено, перспективнішим було визнано електронне телебачення. Проте невдовзі з'ясувалося, що припинення передач передчасно, бо промисловість ще освоїла нову електронну апаратуру. Тому 11 лютого 1934 р. передачі відновилися. Понад те, створили відділ телебачення Всесоюзного радіокомітету, що й вів ці передачі. (Остаточно передачі «механічного» телебачення припинилися 1 квітня 1941 р., коли вже працював Московський телецентр наШаболовке.)[3]

Перша передачамалострочного телебачення йшла з Москви – не експериментального, а регулярного – відбулася 15 листопада 1934 р. Тривала вона 25 хвилин і являла собою естрадний концерт.

Звернімося тепер допредвоенним програмам Московського телевізійного центру на Шаболовці. 25 березня 1938 р. новий телецентр провів першу електронну телевізійну передачу, показавши кінофільм «Великий громадянин», а 4 квітня 1938 р. до ефіру вийшла перша студійний програма. Експериментальні передачі з нового телецентру тривали майже рік. Регулярне мовлення почалося 10 березня 1939 р., у дні роботи XVIII з'їзду ВКП (б), показом знятого «>Союзкинохроникой» на замовлення телебачення фільму про відкриття з'їзду. Передачі велися п'ять разів на тиждень.

Перша велика суспільно-політична передача відбулася 11 листопада 1939 р.; у неї присвячена 20-річчю Першій кінній армії. Влітку 1940 р. програми почали з'являтися інформаційні повідомлення...


Страница 1 из 9 | Следующая страница

Теми рефератів: